Українців скоро нікому буде рятувати у горах та на воді

В Україні може зникнути гірська рятувальна служба. У Криму звільнилися майже усі рятувальники, так само обіцяють зробити і фахівці в інших регіонах.
Після реформування аварійно-рятувального загону, їх не влаштовують ані умови роботи, ані зарплатня. Постає питання - хто і як тепер допомагатиме людям у горах та на воді.

"Першою жертвою реформування МНС" називають тридцятичотирирічного росіянина, який приїхав у Крим на музичний фестиваль. Ймовірно, він зірвався зі скель - місцеві рибалки чули його крики. Шукали бійці МНС та співробітники недержавної Контрольно-рятувальної служби. Адже усі 52 фахових гірських рятувальники звільнилися.

"Близько 3 годин, 4-х ми пропрацювали у цьому районі, у ймовірному місці його не виявили, спускалися до моря у темряві по схилах, які осипаються, це результатів не дало", - розповів співробітник Контрольно-рятувальної служби Судака Олег Баранов.

Натомість адміністратор музичного фестивалю Георгій Іонов розповів інше: "Вони походили з ліхтариками, покричали, він не відгукнувся. Ну і відповідно вони визнали свою задачу виконаною, на наступний ранок його вже ніхто не шукав.

Тіло чоловіка знайшли аж за тиждень, коли поновили пошуки. Фахівці припускають, що зірвавшись зі скелі, він зламав ногу, повз і знову впав, отримавши вже смертельну травму.

Колишні гірські рятувальники впевнені, що невдала пошукова операція – наслідок реорганізації служби. Мовляв, некваліфіковані рятувальники - самі потребують допомоги у горах.

"Їх дії не тільки марні під час рятувальних робіт, вони шкідливі, вони - джерело небезпеки, тому що людина не обучена, одна справа в лісі, в лісі, напевно, вони допоможуть, на пляжі вони допоможуть, але не на стіні", - вважає колишній гірський рятувальник Сергій Надточій.

Старі кадри пішли геть, бо не пристали на нові умови: замість роботи за викликом – п'ятиденка, а у вільний від порятунку час – висотні роботи: обрізка дерев, фарбування та утеплення фасадів. Прибуток же йде у кишеню нової структури - аварійно-рятувального загону спецпризначення.

"На межі" й їхні колеги у Карпатах та місцеві водолази. Вони ще працюють повним складом. Але вже замислюються, чи варто ризикувати життям за відчутно урізану зарплату.

"Водолаз мав оклад 2016 грн. Тепер – 1005. Без нарахувань. Наприклад, немає в контракті 50% "за складність". Водолазами керуватимуть непрофесіонали – пожежники, які не знають специфіки водолазної справи", - поінформував керівник річкового координаційного аварійно-рятувальногоцентру в Івано-Франківську Микола Галько.

Крім того, карпатських гірських рятувальників непокоїть зміна назви їхньої структури. З неї, кажуть, випало слово "гірські". А в такій бюрократичній країні, як наша, це може потягти за собою безліч проблем.

"Наприклад, існує "Табель оснащення гірських рятувальників". Згідно з ним рятувальник все отримує для роботи – від взуття та одягу до спеціального оснащення. Якщо цього не буде, то ми можемо ходити в камуфляжі та берцах, як в МНС ходять", - повідомив заступник командира Івано-Франківського гірського пошуково-рятувального загону Василь Завалко.

МНСівці у небажанні водолазів та гірських рятувальників "реформуватися", тобто підпорядковуватися їм, вбачають мало не чиїсь приватні інтереси. Мовляв, тільки за нових умов у цих структурах буде повний порядок.

"Не можна сказати, що вони були безконтрольні. Але місце їхнього перебування було таким, що вони орендували в райцентрах приміщення, техніка зберігалася вдома. Це понижувало їхню боєготовність", - запевнив перший заступник керівника УМНС в Івано-Франківській області Ігор Мусіловський.