Оранжевим буде напис - заборонена для полювання , наприклад "Куріпка сіра"
Синім кольором - дозволена але по ліцензії!
Зеленим - дозволена згідно норм добування у відповідному районі.
Почну
Часто густо плутають перепілку і Сірою куріпкою.. яка в останню чергу "Куріпка сіра" заборонена для полювання.
ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
КУРІПКА СІРА- в деяких районах України полювання дозволено
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...zepanek%29.jpgЦитата:
Куріпка сіра на*гадує рябчика чи невелику свійську курку. Представники виду є середньої величини куріпками. Дзьоб і ноги темного кольору. Верхня частина оперення ряба, коричневого кольору, боки і хвіст руді. Шпори на ногах відсутні. Статеві відмінності зводяться лише до того, що самки забарвлені блідіше.
У забарвленні куріпки переважають сірі і охристо–бурі тони. Верх голови і потилиця забарвлені в оливково–бурий колір, боки голови і горло рудувато–охристі. Шия, груди і боки голубувато–сірого кольору, з дрібними хвилястими чорними смужками. На боках розташовані бурі плями, живіт світло–сірий. У самок пляма або зовсім відсутня, або розбита на декілька дрібних плям.
Зверху са*мець сірувато-бурий, строкатий, на боках руді поперечні смуги, на грудях коричнева підковоподібна пля*ма. Самка має темніше забарвлення.
Примітка : Полювання дозволено в АР КРИМ, Дніпропетровська область, Запорізька область
ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
ГОЛУБ СИНЯК
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...mba_oenas0.jpgЦитата:
Охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІІ). Включено до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий), полювання заборонене. З метою більш ефективної охорони необхідне збереження дуплистих дерев, охорона на прольоті, виключення чинника непокою, заборона полювання в усіх частинах ареалу, розвішування штучних гніздівель, організація заказників у місцях гніздування.
Голуб-синяк – поширений в лісах Полісся, Лісостепу та Карпат. Це перелітний птах середніх розмірів, сизо-сірого кольору з металевим зеленим і пурпурним блиском на боках і задньому боці шиї та з рожевим нальотом на волі. Голуб-синяк весною прилітає рано — на початку або в середині березня, рідше в кінці. Оселяються парами в старих лісових масивах, де є дерева з дуплами. Живляться насінням культурних і дикоростучих рослин, переважно зерном-падалицею та насінням бур’янів і ягодами. В квітні голуб токує. Туркуючи, настовбурчує пір’я та розпускає хвіст. Повна кладка з двох яєць буває вже в середині квітня. Висиджування триває 17—19 днів. На 25-й день молоді здатні літати. Голуби-синяки виводять молодь 2—3 рази за літо. Після виведення пташенят тримаються на полях і лише на ночівлю повертаються до лісу.
************************************************** **************************************
Дрохва (Otis tarda)
Дрохва (Otis tarda) — великий птах родини дрохвових (Otidae)
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._VU_uk.svg.pngЦитата:
Зовнішній вигляд
На вигляд дрохва нагадує невеликого страуса. У неї довгі, дуже могутні ноги, довга шия, голова з коротким дзьобом. Вона непогано бігає і літає. Ноги трипалі, пристосовані до ходьби і бігу. Колір оперення — голова, шия і черево сіруваті, спина, крила і хвіст буро-руді в дрібну поперечну смужку. У шлюбний сезон у самця зростають довгі білуваті вуса і рудий ошийник. Розміри самця — більше 1 м в довжину і вагу до 18 кг, самка помітно дрібніша — до 0,75 м і важить не більше 5 кг.
В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, Керченському півострові. Зимує в Криму, Закавказзі, Середній Азії та в Ірані.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...iev_zoo%29.jpg
************************************************** ***************************************
Лебідь малий, лебідь тундровий (Cygnus bewickii)
Лебідь малий, лебідь тундровий (Cygnus bewickii) — водоплавний птах родини качкових. Один з 7-ми (за іншими джерелами, 6-ти) видів роду; один з 3-х видів роду у фауні України.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...ewickii_01.jpgЦитата:
Маса — 4,9–6,5 кг, довжина тіла — 107−132 см, розмах крил — 173–200 см. Дорослий птах білий з чорними лапами та двоколірним дзьобом (основа жовта, від ніздрів до кінця — чорний, межа між кольорами проходить під прямим кутом). Від лебедя-кликуна відрізняється меншими розмірами та дещо коротшою шиєю, а дорослий птах від дорослого цього виду — також формою жовтої плями на дзьобі. Молодий птах попелясто-сірий; дзьоб жовтувато-бурий або червонувато-бурий; повністю білого оперення набуває на третьому році життя.
Ареал виду та його поширення в Україні
В Україні не гніздиться. Окремі особини зимують на північному узбережжі Азовського моря (Молочний лиман, Обитічна затока). Відомі зальоти у Полтавську, Волинську та інші області.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** *************************************
Лебідь-шипун (Cygnus olor)
Лебідь-шипун (Cygnus olor) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae).
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...28by-sa%29.jpgЦитата:
Зовнішній вигляд
У дорослих птахів біле оперення, дуже довга шия, витягнуте тіло і середнього розміру голова з оранжево-червоним дзьобом, в основі якого знаходиться характерний чорний наріст. Шипуном цей вид названий із-за звуку, що видається при роздратуванні. У довжину може досягати 180 см, маса самок 5,5-6 кг, самців 8-13 кг, розмах крил лебедя-шипуна близько 240 см. Шия товща, ніж у лебедя-кликуна (Cygnus cygnus), тому здається коротшою.
Розповсюдження
Лебедь-шипун мешкає в північній частині Європи і Азії. Усюди досить рідкісний. Вид був штучно інтродукований до Північної Америки, Південної Африки, Австралії і Нової Зеландії.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** **************************************
Лебідь-кликун (Cygnus cygnus)
Лебідь-кликун (Cygnus cygnus) — птах родини качкових, поширений в північній півкулі. В Україні продітний та зимуючий вид.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...us_from_zh.JPGЦитата:
Зовнішній вигляд
Лебедь-кликун — великий птах, що важить від 7 до 10 кг, іноді більше. Тіло витягнуте, довжина шиї приблизно рівна довжині тулуба. Ноги короткі, віднесені назад. У оперенні велика кількість пуха. Дзьоб лимонно-жовтий з чорним кінчиком. Оперення біле. Молоді птахи мають димчасто-сіре оперення з темнішою головою. Чисто білий колір оперення кликун набуває лише на третій рік життя. Самець і самка зовні практично не відрізняються один від одного. Шию кликун тримає прямо, не згинаючи її у формі букви «S», як лебідь-шипун. Сам лебедь-кликун також дещо дрібніший за шипуна.
Розповсюдження
Лебеді-кликуни гніздяться на північних межах лісів Євразії від Скандинавії і Шотландії до Чукотки і Сахаліну. На півдні зустрічаються до Ладозького озера, Монголії, півночі Японії, північної частини Каспійського моря. Зимувати летять на північ Середземного моря, на Каспійське море і в Середню, Південну і Південно-Східну Азію. Лише деякі птахи залишаються зимувати на місцях гніздування. Зазвичай не відлітають на зимівлю кликуни з Скандинавії, Білого і Балтійського морів. Також залишаються зимувати лебеді, що живуть на незамерзаючих або на неповністю замерзаючих водоймищах Євразії. На місця гніздування кликуни прилітають парами протягом всієї весни починаючи з середини березня.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** **************************************
Казарка канадська (Branta canadensis)
Казарка канадська (Branta canadensis) — водоплавний птах родини качкових, що походить з Північної Америки, проте населяє і деякі райони північної Європи. В Україні це рідкісний залітний вид, можливо це особини, які втекли з неволі [1], Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...s_DSC03376.JPGЦитата:
Зовнішній вигляд
Канадська казарка — найбільша з роду казарок, довжина тіла у неї коливається від 55 до 110 см. Вага — 2 — 6,5 кг, розмах крил 1,2-1,8 м. Шия помітно довше гусячої. Вона легко впізнається: голова і шия чорні з характерними крупними білими плямами з боків голови, що захоплюють щоку, підборіддя і горло. Решта забарвлення тіла — сірувато-бура з хвилястими смугами на боків. Дзьоб і ноги чорні. У молодих птахів чорний колір в оперенні замінений на світло-коричневий, а плями на голові мають брудно-білий колір. Пташенята жовтувато-бурі.
Розповсюдження
Канадська казарка населяє практично всю тундру Північної Америки, а також на південь від тундри до північних меж Каліфорнії, Невади, Юти, Південнї Дакоти та Індіани. Тут гніздиться декілька підвидів канадської казарки, що відрізняються в основному розмірами. Велика популяція канадських казарок населяє Алеутські острови, де на сьогоднішній момент налічується близько 20 000 особин. У минулому (до початку 20 століття) гніздилась також на Курильських і Командорських островах, де була повністю винищена. Також канадська казарка була успішно переселена до Великої Британії, північно-західної Європи і Нової Зеландії.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** ****************************************
Гуска гірська, індійська гуска
Гуска гірська, індійська гуска (Anser indicus) — вид птахів родини качкових, що гніздиться в гірських районах Центральної Азії.Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...-_Nov_2006.jpgЦитата:
Зовнішній вигляд
Гірська гуска має сірувате забарвлення тіла, голова і боки шиї білі. На темряві і потилиці дві чорні смуги. Дзьоб і високі ноги жовті. Маса дорослого птаха від 2 до 3,2 кг, молодого від 200 грам до 1 кг.
Розповсюдження
Гніздиться в горах Центральної Азії на висоті 1000 — 5000 м. Це міграційний птах, що зимує в Індії, в низинних, заболочених місцевостях. Окрім цього існує популяція гірських гусаків в Північній Європі.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** ***************************************
Огар
Огар (Tadorna ferruginea) — водоплавний птах родини качкових. Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. На території країни гніздовий, перелітний, зимуючий вид.Під загрозою зникнення.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...x-Rostgans.jpgЦитата:
Зовнішній вигляд
рохи більший за свійську качку. Загальний тон оперення рудий. Дорослий самець у шлюбному вбранні насичено рудий, зі світло-вохристими головою і верхом шиї; на шиї вузький чорний «нашийник»; першорядні махові пера, надхвістя і хвіст чорні; покривні пера верху і споду крил білі; «дзеркальце» зелене; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному вбранні «нашийника» немає. Доросла самка схожа на дорослого самця у позашлюбному оперенні, але світліша, з білуватою головою. Молодий птах подібний до дорослої самки, але з бурим відтінком; покривні пера крил сіруваті. Маса тіла − 9,8–1,5 кг, довжина тіла − 55–62 см, розмах крил − 1047–1120 мм. У польоті добре помітні характерні білі (або світло-сірі у молодих птахів) плями на крилах.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ареал охоплює Південну Європу, Північну Африку (від Марокко до Тунісу) та Центральної Азії. В Україні гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів) та в східній частині Луганської області. У XVII–XIX ст. гніздився у степовій та лісостеповій смугах, в інших місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у Західній Україні, середній частині басейну Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (700–1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
Чернь білоока
Чернь білоока (Aythya nyroca) — ниркова качка. Один з 12-ти видів роду; один з 4-х видів роду у фауні України. Свою назву птах отримав за колір очей — райдужка ока у самців біла або світло-блакитна (здалеку здається білою). в Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид, занесений до Червоної книги
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...a_nyroca16.jpgЦитата:
Морфологічні ознаки
ачка середнього розміру, трохи менша від попелюха. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова, шия, воло, боки тулуба і черево рудувато-каштанові; спина, плечі, поперек та надхвістя чорні; підборіддя біле; шия біля основи темно-бура; спід крил, груди і підхвістя білі; верхні покривні пера крил чорно-бурі; першорядні махові пера білуваті, з темною верхівкою; «дзеркальце» біле; хвіст чорно-бурий; дзьоб сірувато-чорний; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока біла або світло-блакитна. Доросла самка забарвлена тьмяніше; райдужна оболонка ока світло-коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але підхвістя з бурувато-сірими плямами. Маса тіла — 400–650 г, довжина тіла — 400–420 мм, розмах крил — 670–690 мм.
Ареал виду та поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює Південну Європу, Африку, Західну та Центральну Азію. Чернь білоока поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області та Криму (Східний Сиваш). Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._NT_uk.svg.png
************************************************** ***************************************
Фіфі (Tringa glareola).
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...a_PA021139.jpgЦитата:
Дані щодо гніздування цього виду в Україні досить суперечливі. Численні повідомлення про гніздування фіфі були проаналізовані і відхилені авторами ряду узагальнюючих монографій (Шарлемань, 1938; Гладков, 1951; Кістяківський, 1957). Так, О.Б. Кістяківський (1957) визнав лише один випадок — знахідку гнізда з двома яйцями О.П. Даниловичем (1940) на Прип’яті біля Чорнобиля. Але пізніше фіфі був достовірно виявлений на гніздуванні у Волинському Поліссі (Сребродольская, 1964). Після цього знову були численні по****відомлення про можливе гніздування фіфі, не підтверджені даними про знахідки гнізд (Лесничий, 1981; Самофалов, Ма*рисова, 1981; Мари*сова, Самофалов, 1983; Панченко, Сулик, 1983; Лебідь та ін., 1992 та ін.). 31.07.1988 р. М.В. Хи*мин спостерігав бі*ля Луцька на Волині 3 дорослих птахів і 1 молодого (Матеріали..., 1993). У 1989 р. знайдене гніздо в заказнику “Сира погоня” у Рокитнянському районі на Рівненщині (Новак, Савчук, 1990). Наявні дані дозволяють віднести фіфі до рідкісних гніз*дових птахів Українського Полісся. Занесений до Червоної книги Польщі. Тут гніздиться від кількох до кільканадцяти пар, від*мічене скорочення чисельності і переміщення пів*денної межі ареалу на північ (Polska czerwona księ*ga..., 1992). У Білорусі гніздиться 2500–3000 пар, чисельність значно скоротилась до 1960–1970-х рр. і продовжує знижуватись (Никифоров и др., 1997). Віднесений до рідкісних птахів Європейського центру Росії (Список..., 1998). Скорочення чисельності, починаючи з другої половини XIX ст., відзначене по всій Європі (Bauer, Berthold, 1997).
************************************************** ***************************************
Коловодник ставковий/Поручейник
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...tagnatilis.jpgЦитата:
Найстрункіший кулик з усіх коловодників, загального світло-сірого забарвлення. Дорослий птах у шлюбному вбранні зверху бурувато-сірий, з темно-бурими плямами; задня частина спини, поперек і надхвістя білі; низ білуватий, з бурими рисками і плямами на волі і боках тулуба; спід крил білий; махові пера бурі; хвіст білий, з густими темно-бурими поперечними смугами; дзьоб рівний, чорний; ноги зеленкуваті, в польоті виступають за хвостом. У позашлюбному вбранні зверху сіруватий, з темними рисками; низ однотонно бруднувато-білий. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але пера верху бурі, з вохристою облямівкою. Маса тіла — 50-85 г, довжина тіла — 22-25 см, розмах крил — 39-44 см.
ніздовий ареал охоплює степову, лісостепову, південну частина лісової смуги Європи, Північний Казахстан, Алтай, Далекий Схід. Як гніздовий вид коловодник ставковий зник у багатьох районах Західної Європи, Бєларусі, Молдови та Росії. В Україні з початку 1960 рр. відбувається загальне скорочення ареалу і зменшення чисельності виду. До 1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської областей. Зареєстровані окремі випадки гніздування та зустрічі птахів з елементами шлюбної поведінки в Черкаській області. (Ірдинські болота), заплаві р. Сіверський Донець (Донецька, Харківська області.), заплаві рр. Сейм, Псел, Ворскла (Сумська область).
Більшість птахів зимує в Африці та Індії, невелика кількість мігрує у Південну Азію та Австралію.
Включено до Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − зникаючий). В Україні охороняється в Деснянсько-Старогутському НПП, Мезинському НПП, Середньо-Сеймському РЛП.
************************************************** ***************************************
Крех малий, луток (Mergellus albellus)
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...arp.600pix.jpgЦитата:
Раніше гніздився у плавнях Дніпра. Після затоплення їх водами водосховищ і вирубування заплавних лісів на гніздуванні зник, зменшилася чисельність і на прольоті та зимівлях (Лысенко, 1991). На нашу думку, не ви*клю*чена можливість відновлення гніздової популяції лутка на Дніпрі як спонтанно, так і при підтримці людини. Принаймі гоголь (Bucephala clangula), який колись був звичайним видом дніп*ровських плавнів (Рева, 1972; Лысенко, 1991), нещодавно вже знову знайдений на гніздуванні на нижньому Дніпрі — у 1996 р. біля с. Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області (Роман, 1996). Літуючі особини спостерігалися неодноразово і в багатьох місцях (Клестов, 1987; Лысенко, 1991; Лопарев, Батова, 1997 та ін.). Процес відновлення популяції гоголя можна значно прискорити шляхом влаштування штучних гніздівель у придатних міс*цях (Грищенко, 1996). Це може сприяти й повернен*ню на гніздування лутка. На Рибінському водосховищі він також гніздиться в гоголятниках (Немцев, 1971).
************************************************** ***************************************
Гоголь ((Bucephala clangula))
СамецьЦитата:
Гоголь (Bucephala clangula) — птах родини качкових (Anatidae) ряду Гусеподібні (Anseriformes). Один з 3-х видів роду; єдиний вид роду у фауні України. В Україні — гніздовий, перелітний, зимуючий.
Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрасто-чорним забарвленням. Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біла; спід крил темно-сірий. Хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як в шлюбний період. Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника». Маса тіла: 570–895 г, довжина тіла: 325–360 мм, розмах крил: 620–690 мм.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздиться у лісотундрі і тайзі Євразії та Північної Америки. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі, переважно на Утлюцькому лимані та у північній частині Сивашу.
Включено до Червоної книги України (1994, 2009), природоохоронний статус виду — рідкісний. Знаходиться під охороною Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій. У місцях, зручних для гніздування виду, необхідно влаштовувати штучні гніздівлі, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. У місцях гніздування в Рівненській та Волинській областях необхідно створити заказники загальнодержавного значення. Розмножуються у зоопарках.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...gula_ja_03.jpg
Самка
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...%2C_female.jpg
************************************************** ***************************************
Шилохвіст
http://airsoft-sl.at.ua/_ph/11/2/999141107.jpgЦитата:
Шилохвіст (Anas acuta), птах роду качка (Anas) родини качкових. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Довжина близько 70 см, вага 750 — 1 150 г.
Поширена в холодному і поміркованому поясах Європи, Азії і Північної Америки. В Україні зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, поодинокими парами на о-вах чорноморського узбережжя. Мисливський птах.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._LC_uk.svg.png
************************************************** ***************************************
Широконіска
http://airsoft-sl.at.ua/_ph/11/2/83467094.jpgЦитата:
Широконіска (Anas clypeata) — водоплавний птах родини качкових.
Довжина близько 50 см, вага 300 — 1 100 г.
Поширена в Європі, Північній Африці, Південній Азії і Північній Америці. В Україні зустрічається на всій території на ставах і озерах. Перелітний птах. Об'єкт полювання.
************************************************** ***************************************
Свищ (птах)
http://airsoft-sl.at.ua/_ph/11/2/803763730.jpgЦитата:
Свищ (Anas penelope) — вид качки середнього розміру підродини Справжні або річкові качки родини Качкові. В Україні гніздовий, мігруючий, зимуючий птах.
Ця качка має розмір 45-50 см у довжину, розмах крил — 71-80 см, і вагу — 0,5-1 кг. Кольор самця та самки схожий — світло-коричневий, інколи самки можуть мати руду морфу з червоною головою або сіру морфу з темно-сірою головою. Голова у цього виду світліша ніж у інших, а також має білі жилки на крилах. У шлюбний період самець відрізняється від самки. Він має сірі боки, сзаду чорний, білі плями на верхніх частинах крил, темно-зелене «дзеркало», рожеві груди, біле черево, каштанову голову. Лоб і тім'я блідо-охристе. Самка має скромніший вигляд.
************************************************** ***************************************
ПЕРЕПІЛКА
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...ng_clipped.jpgЦитата:
Дика перепілка веде винятково наземний спосіб життя і майже ніколи не піднімається на крило, віддаючи перевагу швидкій втечі від ворогів чи переховуванню від них в густій і високій рослинності. Трав'янистий покрив для перепілок — надійний захист від пернатих хижаків. Вони намагаються не залишати ці місця навіть на короткий час. Літає перепілка дуже швидко і низько над землею, часто махаючи крилами та плануючи перед посадкою. При добуванні корму порпається в землі, розкидаючи й розгрібаючи її дзьобом і ногами, охоче купається в пилюці. На дерева перепілка не сідає.
************************************************** ****************************************
Бекас
http://airsoft-sl.at.ua/_ph/11/2/383178765.jpgЦитата:
Баранець звичайний, бекас (Gallinago gallinago) — невеликий прибережний птах родини баранцевих, поширений у Старому Світі. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Гніздовий ареал включає болота, тундру, вологі луки Північної Європи та Північної Азії, узимку мігрує до Південної Європи, Африки, Південної Азії. Довжина тіла близько 29 см, вага 100—150 г.
Фото представлено нашим форумчанином "Томас"
************************************************** ****************************************
Горлиця звичайна (Голуб)
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...a_turtur01.JPGЦитата:
Звичайна горлиця досягає розмірів від 26 до 29 см і важить близько 300 грам. Верхня сторона цього стрункого птаха забарвлення в червоно-коричневий і чорний колір. З боків вона чорно-біла, а нижня сторона біла, груди забарвлені в червоний відтінок. Самці і самки виглядають однаково. Звук, що видається звичайною горлицею, звучить як «Турре-Турре».
Цей перелітний птах з травня по вересень зустрічається в листяних лісах і парках майже по всій Європі, за винятком Скандинавії та Ірландії. Зиму звичайна горлиця проводить на південь від Сахари.
************************************************** ***************************************
Си́зий го́луб (Columba livia)
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...umba_livia.jpgЦитата:
Си́зий го́луб (Columba livia) — широко поширений птах родини голубових, батьківщиною якого вважається Європа, Південно-Західна Азія і Північна Африка. Ще в глибокій старовині близько 5000 років тому ці птахи були одомашнені людиною, у результаті були виведені так звані домашні голуби (Columba livia var. domestica). За часів великих відкриттів людина перевозила з собою все своє майно, у тому числі і голубів. Згодом здичавілі голуби широко розповсюдилися по всьому світу і стали синантропами, звичними мешканцями великих міст і сільськогосподарських угідь[1][2].
У дикій природі сизий голуб зазвичай селиться на прибережних скелях, у гірських ущелинах або уздовж обривистих берегів річок, часто поблизу від чагарників або сільськогосподарських угідь[3]. Їхні напівдомашні нащадки легко адаптувалися до життя біля людського житла, оскільки кам'яні споруди нагадують природні житла, а харчові відходи служать надійною кормовою базою у будь-який час року. Незважаючи на раннє одомашнення і різні умови проживання, дикі сизі голуби і їхні міські родичі вільно схрещуються один з одним, що, на думку орнітологів, може привести до деградації і поступового вимирання перших[4]. У природі середня тривалість життя птаха складає зазвичай не більше трьох-п'яти років, при розведенні в домашніх умовах вони часто доживають до 15-річного віку, а окремі особини і до 35-ти років[5].
Природний ареал сизого голуба займає центральні і південні райони Євразії від Атлантичного океану до долини Єнісея, гірського Алтаю, Тянь-Шаня, східної Індії і М'янми, а також Африку північніше Сенегалу, Дарфуру і узбережжя Аденської затоки. У Європі піднімається на північ до 54° пн. ш., в Азії — до 55° пн. ш. За межами материка поширений на островах Середземного моря, Британських, Фарерських і Канарських островах, Лакшадвіпі і Шрі-Ланці[20][31]. На сході Європи спочатку зустрічався лише на узбережжі Азовського моря, правому березі Дону, Північному Кавказі та Поволжі[3]. Напівдомашні популяції розповсюдилися майже по всьому світу, піднімаючись у набагато холодніші широти і концентруючись поблизу житла людини. На інші материки птахи були свідомо інтродуковані людиною — наприклад, відомо, що до Америки сизі голуби потрапили завдяки французам: колоністи завезли їх в Нову Шотландію в 1606 році[32].
************************************************** ***************************************
Припутень або вяхир (Columba palumbus)
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...ood_Pigeon.jpgЦитата:
Припутень або вяхир (Columba palumbus) — вид птахів родини голубових (Columbidae). Це дикий лісовий голуб, завдовжки понад 40 см, розмах крил — понад 70 см, вага — до 930 г, колір блакитно-сірий, груди червонувато-сірі, має дві білі плями і зелено-металевий відлив на шиї. У польоті видно поперечна біла смужка — шеврон на кожному крилі.
Живе в хвойних лісах від Скандинавії до середньої частини Гімалайських гір. В Україні в останні десятиліття окремі пари селяться в межах населених пунктів. На півночі — перелітний, на півдні — осілий птах. Харчується насінням шишок з гілок і на землі, жолудями.
Гніздиться на гілках дерев. Гніздо рихле, зазвичай має 2 пташенят за сезон.
Матеріал і фото взято з http://uk.wikipedia.org
ХИЖІ ПТАХИ
Шуліка рудий (Milvus milvus)
http://www.raptor.in.ua/images/stori...ka%20rudyj.jpgЦитата:
В Україні дуже рідкісний птах. Відомі поодинокі знахідки гнізд. У 2-й половині 19 - на початку 20 століття був звичайним на гніздуванні на Закарпатті, Волині, Житомирщині, Уманщині та околицях Києва. В XX столітті загальна популяція виду різко знизилась, при чому тільки з 1970 по 1990 роки численність впала на 20 %. Тим не менше, популяції в центральній і північно-західній Європі в останній час показують признаки відновлення.
Птаха середніх розмірів довжиною 61-72 см, розмахом крил 175—200 см і масою 900—1400 г. Голова і шия блідо-сірі. Очі янтарного кольору, з жовтими плямками довкола них, дещо приховані. Дзьоб в основі жовтий, на кінці темно-сірий або чорний, гострий, загнутий вниз. Крила довгі, при плануванні витягнуті V-подібно. Хвіст довгий, з вилоподібною виїмкою, часто згинається. Різниця між самцем і самкою не виражена. У молодих птахів в перший рік життя груди і черевце більш світлі і розмиті, а вилочка на хвості не так яскраво виражена.
Матеріал взято http://www.raptor.in.ua/
************************************************** ***************************************
Шуліка чорний (Milvus migrans) — рід хижих птахів родини яструбових.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...ns_govinda.jpgЦитата:
Загальна довжина 50-60 см, маса 800—1100 г, довжина крила 41-51 см, розмах крил 140—155 см. Самки ненабагато більші за самців. Забарвлення дорослих птахів (дворічних і старших): спинна сторона темно-бура; тім'я іноді білувате з чорнуватими відмітинами; першорядні махові темно-бурі з світлими підставами внутрішніх опахал, рульові бурі з темним поперечним малюнком; черевна сторона бура, часто з рудуватим відтінком. Дзьоб і ноги жовті. Райдужна оболонка блідо-бура або жовто-бура.
В польоті від всіх хижих птахів відрізняється вилоподібним хвостом. Крила в польоті злегка зігнуті, трішки опущені до низу, розташовані в горизонтальній площині.
Матеріал взято http://www.raptor.in.ua/
************************************************** ****************************************
Яструб малий (Accipiter nisus)
http://www.raptor.in.ua/images/stori...trubmalyj3.JPGЦитата:
Яструб малий - невелика птаха приблизно такого ж розміру як голуб (Columba livia). Дуже схожий на яструба великого (Accipiter gentilis), але значно менший. Хвіст довгий, вузький в основі і прямо обрізаний на кінці, з 3-4 смугами. На тімені білувата пляма, більш яскрава у молодих яструбів. Брови білі. Очі яскраво-жовті. Лапи жовті.
Самець зверху сірий або сизий з білими плямами на шиї, знизу білуватий з бурим або рудим поперечним малюнком. Щоки руді.
Самка більша за самця, бура зверху і білувата з темно-бурим поперечним малюнком знизу.
Маса самців - 0,10-0,22 кг, самок - 0,18-0,34 кг, довжина - 28-41 см, крило самців - 19,6-21,2 см, самок - 23,1-25,6 см, розмах - 55-78 см.
Молоді яструби малі рудо-бурі зверху, з охристими вершинами пір’їн, знизу білі з бурим малюнком продовгуватим на грудях і поперечним на черевці. Горло з продовгуватими бурими плямами. Очі блідо-жовті.
Полює яструб малий на різноманітних дрібних птахів, в тому числі на комахоїдних. А раз так — його без роздумів відносили раніше до шкідливих хижаків. Однак подумати тут вартувало. Як дається взнаки діяльність яструба малого на поголів’я корисних птахів? Чи стає їх з року в рік менше в місцях, де він проживає? Виявляється, ні! Дослідження Л. Тінбергена в Голландії, які вже стали класикою, показали, що навіть вилучаючи щорічно до 6—8% поголів’я деяких птахів, яструб малий не викликає зниження їхньої чисельності. Те ж саме було виявлено і в наших умовах. Тай як можна очікувати іншого результату, якщо в середній смузі, наприклад, на один виводок яструба малого припадає літом до 50— 100 тисяч (!) дрібних птахів. Є з чого вибрати. Сумарна річна здобич пари малих яструбів з виводком складає близько 2 тисяч птахів, тобто загальне винищення, яке здійснюється малими яструбами, не перевищує 2—4% поголів’я дрібних птахів. Звинувачення на адресу яструба малого, таким чином, виявились абсолютно необґрунтовані.
Матеріал взято http://www.raptor.in.ua/
************************************************** ****************************************
Яструб коротконогий (Accipiter brevipes)
http://www.raptor.in.ua/images/stori...rubkorotk4.jpgЦитата:
Яструб коротконогий - невеликий яструб за розміром подібний до голуба (Columba livia) або трішки більший. Очі темні, схожі на соколині, але при близькому огляді видно, що вони червонувато-бурі (зіниця майже зливається з загальним фоном райдужної оболонки). Брови світлі, але виражені слабко. Самець зверху блакитно-сірий, знизу рудий з білим поперечним малюнком (смуги рудого і білого кольору однакової ширини). Щоки темно-сірі. Горло біле. Низ крил світлий, майже білий, контрастує з чорними кінцями крил.
Самка зверху бура, знизу білувата з темними смугами бурого або темно-рудого забарвлення. На світлому горлі темна продовгувата смуга. Низ крил світлий, з бурими плямами і чорними кінцями крил.
Маса - 0,15-0,25 кг, довжина - 32-38 см, крило - 21,0-24,5 см, розмах - 64-80 см.
Молоді яструби коротконогі схожі на самок. Зверху бурі. Знизу білі з темними каплеподібними плямами.
В Україні гніздиться, ймовірно, в Луганській та Харкiвськiй областях. Ареал охоплює південний схід Європи, Західну Азію (Мала Азія, Закавказзя). Зимує на Близькому Сході та у Північно-Західній Африці.
Матеріал взято http://www.raptor.in.ua/
************************************************** ****************************************
Яструб великий (Accipiter gentilis)
[quote]Яструб великий трохи більший за ворону, він - втілення сили і спритності. Самки більші за самців. Голова птаха порівняно невелика з коротким, зігнутим і сплющеним з боків дзьобом. Пір'я доволі оригінальне: верх темний, сіро-бурий, а нижня частина білувата з поперечними сірими смужками. В сірих яструбів добре помітна біла надбрівна смужка. Колір очей у дорослих особин червоний або червоно-коричневий, у молодих особин яскраво-жовтий.
Самці зазвичай важать 630—1100 г, їхня довжина складає в середньому 55 см, розмах крил варіює в межах 98-104 см. Самки трохи більші, маса 860—1360 г, довжина 61 см, розмах крил 105—115 см.
У молодих яструбів забарвлення помітно відрізняється від дорослих особин: їхня верхня частина, голова і зовнішня частина крил коричневі, груди білі з вертикальними коричневими смугами.
Живуть яструби великі в гірських і лісових територіях Євразії і Північної Америки. Заселяють хвойні і листяні ліси. Гнізда полюбляють звивати в лісі, який багатий старими і високими деревами, має середню освітленість і невеликі галявини неподалік для полювання.
е варто забувати, що в лапи яструбів великих нерідко потрапляють слабкі та хворі птахи. В Німеччині встановлено, що пара яструбів великих на 30—50 квадратних кілометрів лісу буде не тільки нешкідливою, але й навіть корисною для підтримання здорового стану популяції дичини. В Голландію для цієї цілі завезли і випустили 40 пар яструбів великих (!), а Міністерство сільського господарства країни заснувало премію тим фермерам, на чиїх землях випущені птахи успішно приживуться. Не за винищення, зауважте, а за збереження цих хижаків.
В Норвегії повністю знищили яструбів, щоб збільшити поголів'я білих куріпок. Вийшло ж навпаки - зникли яструби - катастрофічно почали вимирати куріпки. Вони помирали від хвороб, яким яструби не давали розповсюджуватися, виловлюючи хворих птахів. Тому довелося норвежцям завозити крилатих санітарів з інших країн, купуючи при цьому птахів на вагу золота.
http://www.raptor.in.ua/images/stori...%20velykyj.jpg
Матеріал взято http://www.raptor.in.ua/ и на уахантере
---------- Добавлено в 19:27 ---------- Предыдущее сообщение было размещено в 19:22 ----------
Согласно статьи 19 "Закону України про мисливське господарство та полювання" охота запрещена на:
Савка.
http://mediazavod.ru/system/pictures...jpg?1269422380
Галагаз (пеганка).
http://www.goldensites.ru/media/1/B_166.jpg
Гага обыкновенная.
http://www.bochkavpechatleniy.com/da..._original.jpeg
http://www.tepid.ru/images/common-eider2.jpg
Крохаль большой.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...ensesaeger.jpg
Средний крохаль.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi..._Waterfowl.JPG
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...s_serrator.jpg
Крохаль малый (луток).
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...arp.600pix.jpg
Кроншнеп большой (фотки других кроншнепов ставить нет смысла: клюв изогнут книзу, значит кроншнеп,- не стрелять).
http://bobrovnet.com/wp-content/uplo...0%BF%D0%B8.jpg
Чайка (чибис).
http://www.imagestar.org.uk/images/Lapwing.jpg
Лежень (авдотка).
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...al_India-8.jpg
Дерихвіст (степная тиркушка).
http://www.birds.kz/Glareola%20nordmanni/main_photo.jpg
Крем'яшник (камнешарка).
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...interpres3.jpg
Черныш.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...I_IMG_5533.jpg
Гуска мала білолоба (пискулька). Основное отличие от большого белолобого - меньший размер, у добытой птицы( :ni_zia: ) - лысое желтое кольцо вокруг глаза и более короткий клюв.
http://upload.wikimedia.org/wikipedi...nbekannt_1.jpg
Голуб синяк (клинтух). От вяхиря отличается меньшим размером и отсутствием белых пятен на боках шеи, от сизаря - более темным исподом крыла и отсутствием белого пятна на спине.
http://www.goldensites.ru/media/1/B_51.jpg
ВСЕ ХИЩНЫЕ ПТИЦЫ!!!
