Собака на охоте/ТБ/советы/внезапные ситуации

[Ira]

Размещаю статью на языке написания.
взято тут

Полювання завжди повинно бути комплексом - мисливець, рушниця, собака. Досвідчені мисливці та собачатники добре знають, що полювання з собакою набагато цікавіше і продуктивніше. На полюванні часто трапляються ситуації коли впольовану дичину не дістати без собаки. Та й пораненого звіра можна упустити. Збираючись на полювання, мисливець не повинен забувати про догляд за собакою і техніку безпеки на полюванні з собакою.



По-перше, як тільки починається весна, тут же починають проявляти більшу активність кліщі. Тому ще до виходу в ліс чи поле, собаку обов'язково треба обробити від кліщів. І надалі обробляти не рідше разу на місяць. Зараз досить широкий асортимент таких засобів як імпортних так і вітчизняного виробництва. Хотілося б тільки нагадати, що собаку треба дуже ретельно обробити не менше, ніж за три дні до полювання. Якщо собаку обробити від кліщів безпосередньо перед полюванням, і вона потрапить в калюжу, болото або просто під дощ, то ефекту від такої обробки не буде.



Перед виходом на полювання, не менш ніж за два тижні собака повинна бути щеплена від сказу. Ви ж не знаєте, з якою твариною зустрінетеся в лісі чи полі. Лисичка може бути хвора, тому краще прищепити своїх улюбленців заздалегідь, ніж ризикувати їхнім здоров'ям.



Кожен мисливець перед виходом на полювання проходить обов'язковий інструктаж з техніки безпеки на полюванні та поводження з мисливською зброєю. Ніколи і ні за яких обставин не порушує ці правила і пам'ятає, що це не тільки його безпека, але і безпека оточуючих, в першу чергу свого вірного друга і помічника - собаки.



Знаючи, що собаки не тільки вистежують дичину, але й не проти погратися на привалі, мисливець завжди переконається, що його зброя зберігається незарядженою а боєприпаси заховані.



Мисливцеві не погано б мати поводок для своєї собаки, який можна перекинути через плече, щоб в руках у нього нічого не було, крім зброї. У лісі зовсім не обов'язково собаці бігати і розполохувати все живе. Довгий поводок в руках мисливця буде йому заважати пересуватися по лісі, постійно чіпляючись за кущі. Собаку доведеться постійно повертати з-за великих дерев, підтягувати, відволікатися від самого полювання, або по шляху на полювання і назад. А перекинувши повідець через плече, і пристібнувши собаку на рівні пояса на короткий повідець, ви звільните руки, вам не доведеться постійно відволікатися від ходьби і полювання, поправляючи собаку. Та й собака буде відчувати постійний контроль мисливця, у неї не буде бажання втекти, відволіктися, перевірити самостійно угіддя. При влучному пострілі, собаку можна відстібнути одним рухом руки і відіслати в пошук.



Найкраще заздалегідь навчити собаку подавати дичину чітко в руки або обходити власника і сидіти з дичиною в пащі і чекати, поки господар не забере дичину. І це не цирковий номер. Це, перш за все, техніка безпеки на полюванні. Кинувши мисливцеві в ноги тушку птиці, собака створює травмонебезпечну ситуацію. Мисливець може просто спіткнутися об тушку під ногами, впасти і отримати травму або натиснути на курок зарядженої рушниці, коли вистежує дичину. В результаті хтось може постраждати.



Після вдалої стрільби, при перезарядці зброї, мисливець повинен переконатися, що стволи спрямовані убік не тільки від людей та споруд, але і від своїх і інших собак. Собак при цьому найкраще взяти на поводок або прив'язати до дерева чи опори, щоб не заважали перезаряджати рушницю.



Якщо мисливець із собакою долає перешкоди - канави, ріки, струмки, то він повинен простежити не лише за тим, що його рушниця розряджена, але і за діями собаки. Досвідчений собаківник завжди відкличе собаку, якщо вона надмірно зацікавилася тим, що в кущах, у річці, в струмку. Адже невідомо, що чи хто там може бути: і ведмежа, і кабан, і борсук, і бобер. Хто знає, що буде з вашою собакою після такої зустрічі? Не раз було, коли мисливці з лягавими поверталися з полювання вздовж річки. Собаки відчувши бобра, вступали з ним у сутичку. Добре, якщо від недосвідчених собак бобер піде. Але в будь-якому випадку після такої сутички у собак все тіло в ранах, полювання доводиться згортати, їхати шукати ветеринара або терміново самим зашивати собак.



Зустріч з кабаном в лісі, наприклад, ретриверу нічого приємного не обіцяє. Ретривер дуже добрий за вдачею пес, намагається з усіма подружитися. Він з радістю біжить знайомитися, в підсумку, якщо кабан не втік, а проявив агресію - господареві терміново потрібно буде везти свого улюбленця зашивати розірвані боки.



Зустріч із змією теж нічого доброго не віщує для собаки. Нагадаємо, потрібно обов'язково простежити яка саме змія вкусила вашого вихованця і вживати заходів. Якщо терміново не ввели сироватку самі, то везіть до ветеринара. Якщо по близькості немає ветеринарного лікаря, то хоча б в будь-яку прилеглу лікарню, щоб надали допомогу. А краще навчити свого вихованця обходити змій подалі і не грати з ними.



При всіляких шерех і шумах, навіть якщо ваш вихованець поруч, не можна стріляти на шум, особливо при поганих погодних умовах. Ви ненавмисно можете поранити або іншого мисливця або собак, що йдуть по сліду. Руську гончу здалеку легко можна прийняти або за крупну лисицю або за вовка, тому, спочатку треба переконатися в кого ви стріляєте.



При полюванні на копитних і доборі підранків, потрібно дуже уважно ставитися до своїх вихованців і забороняти їм близько підходити до пораненої тварини, а обгавкувати тільки на відстані. Ударом копита в агонії лось може вбити вашу собаку. Тому, ще задовго до полювання вчіть собаку підходити до вас по першому поклику, голосом або свистком. Краще, звичайно, якщо собака відгукується на свисток, тому що на відстані і в азарті, вона просто не почує вашого голосу. Свисток можна використовувати будь-який: від ультразвукового, до звичайного.



У кожного мисливця з собакою завжди знайдеться в рюкзаку місце для миски, для води, необхідні ліки, засоби першої необхідності, щоб перев'язати рану своєму вихованцеві.



Ніхто, крім вашої собаки, не подасть з крижаної води з великої відстані добуту вами дичину. Як красиво йде по полі лягава, постійно завмираючи й роблячи красиві стійки, піднімаючи для господаря дичину. Як стрімко мчать за зайцем хорти. Як красиво 'співають' гончаки, коли женуть дичину. Стільки задоволення під час полювання доставляють нам наші чотириногі друзі, показуючи справжню красу природи, змушуючи прокинутися в нас справжніх мисливців, трепетно ставитися до тваринного світу, не брати зайвого, не залишати за собою підранків. Але нам обов'язково треба пам'ятати, що з нами наші друзі, про яких треба піклуватися не тільки під час полювання, але і вдома.

---------- Добавлено в 11:42 ---------- Предыдущее сообщение было размещено в 11:28 ----------

Подстерегают наших псов в угодьях и браконьерские петли, не раз приходилось поволноваться за курцхааров, благо они высокие и попадаются в основном лапами, я даже с помощью Джоя снимал их в лесополосах. Примечу тропку, самому пролезть трудно, пускаю собаку, если прошел, то чисто. А вот спаниели попадают прямо по месту, жаль, не попадались эти умельцы "тихой" охоты. Попадают в шубы четвероногих охотников и травмирующие колючки дикой акации, приходилось вытаскивать не только из лап, но и с боков, лба и шеи. Там же могут оказаться и клещи, так что будет не лишним во время охоты периодически осматривать питомцев. Не забывайте глаза и уши. У своих легавых я платочком вытираю из глаз множество мусора и семян полевых трав. Любители пострелять по бутылкам оставляют нам невидимые капканы, из-за которых собака выходит из строя на много дней, а то и на весь сезон. Не делайте таких тиров и не позволяйте своим друзьям - стекло не растворяется и не гниет. Джой имеет такие шрамы. Да еще пару дырок в своей шкуре сделал сам, дважды неудачно проскакивая в промежутках железного забора, а там заусенцы. Теперь остались лысые места, не заросшие шерстью. А его сынок Курай, по неопытности, когда мы на открытии сезона кинулись тушить пожар,
рванул по дымящейся гари, попалил подушечки лап, правда, не сильно, могло быть и хуже.

И еще одна опасность, которой подвергаются охотничьи собаки: кроме невнимательных охотников,
бывает, получают заряд свинца и от хозяев, увлекшихся преследованием дичи. Контролируйте себя, если не видите собак. Они могут появиться на одной линии со зверем, легавая может погнать поднявшуюся близко
птицу, а лайка, тихо разбиравшая следы в камыше, ох как похожа на лисовина. Не добивайте подранка-утку, если помощник уже начал преследование, может случиться рикошет.

Еще куча непредвиденного, дай бог, чтоб с вами и вашими четвероногими охотниками ничего не случалось. Но не лишним будет иметь в мобильном не только номер скорой помощи, но и несколько номеров ветеринарных врачей. Не жалейте ни времени, ни средств на лечение своих друзей, знайте, что были бы они на вашем месте, поступили бы точно так же. Преданней существа не найдете, а тем более, если вас связывают тысячи километров охотничьих дорог, сотни ночлегов у костра, не один бутерброд, поделенный пополам. Как же можно посмотреть в эти глаза и предать?!