Охота на угодья
Народные депутаты решили помочь охотничьим хозяйствам зарабатывать деньги
1 Октября 2013 11:00 Автор: Елена ДОСПЕХОВА ("Деловая столица" 39 (645) 30.09.2013)
Громкие скандалы вокруг передачи охотничьих угодий в частные руки разгорались в Украине не раз. Наиболее привлекательные территории становятся собственностью бизнесменов и чиновников, организующих там "царскую охоту" для избранных.
Теперь народные депутаты предлагают упростить порядок предоставления в пользование охотугодий, полностью лишив собственников и арендаторов земельных участков возможности влиять на этот процесс. Данное новшество может привести к массовому переходу угодий к частным организациям, имеющим финансовые ресурсы.
У землевладельцев не спросят
По данным Госагентства лесных ресурсов, почти 80% территории Украины (46,8 млн га) являются охотничьими угодьями. К ним относятся земли лесного фонда, сельскохозяйственного назначения и водно-болотные территории. В советское время в Украине было всего пять пользователей охотничьих угодий, до 2000 г. — 22, а сегодня их уже 1,1 тыс.
Правда, большинство земель контролируют Украинское общество охотников и рыболовов (62%, или 29,2 млн га), предприятия Госагентства лесных ресурсов (11%, или 5,1 млн га), Общество военных охотников и рыболовов — 437 тыс. га, общество "Динамо" — 57 тыс. га.
На долю других общественных объединений и частников приходится 21% угодий (9,7 млн га). Но количество частных хозяйств, равно как и доля контролируемых ими территорий, из года в год растет.
По украинскому законодательству охотничьи угодья нельзя получить в собственность, они передаются во временное пользование не менее чем на 15 лет. Желающие попробовать себя в охотничьем бизнесе должны обратиться в Общество охотников и рыболовов или Госагентство лесных ресурсов и убедить их добровольно отказаться от тех или иных угодий. Методы убеждения применяются разные.
"Практически каждого охотпользователя можно заставить, чтобы он отказался от части своих угодий в пользу другого. Можно организовать проверку, найти недостатки в работе. Но, как правило, такие вопросы решаются с помощью денег и связей", — рассказал представитель одного из охотничьих хозяйств, пожелавший остаться неназванным.
Отказывающаяся от угодий общественная или государственная организация должна сообщить об этом в Госагентство лесных ресурсов и местный совет, на территории которого располагаются ее земли. Частник, претендующий на получение "отказных" угодий, обращается в Госагентство с заявлением, а оно уже подает документы для утверждения в местный совет, положительное решение которого необходимо для перехода угодий к новому пользователю.
"Далее наступает сложный, долгий и "ресурсозатратный" процесс согласований. Нужно получить согласие абсолютно всех владельцев или пользователей земельных участков, на которых организуется охотничье хозяйство. Если в государственных администрациях, сельсоветах, гослесхозах этот процесс хоть и со скрипом, но идет, то с землевладельцами-индивидуалами возникают большие проблемы. Попробуйте объяснить фермеру, земли которого находятся на территории охотничьих угодий, что он вам должен что-то подписать, но ничего за это не получит", — рассказал в интервью "ДС" председатель закарпатской общественной организации "Охотничий клуб "Губерт" Михаил Байко.
Схожие проблемы возникают и в других регионах страны. "У нас 22 охотничьих хозяйства, в пользовании которых находится в общей сложности более 1,7 млн га земли. С каждым владельцем или пользователем земли, а их более 350 тыс., надо подписать договор. Это просто нереально", — сетует председатель Донецкого областного совета Украинского общества охотников и рыболовов Юрий Ясенко.
Конфликты, возникающие между землевладельцами и охотниками, не редкость. По большому счету вопрос можно решить очень просто: платить фермерам хотя бы символическую сумму за использование их земель для охоты. Тем более что, согласно действующему Закону "Об охотничьем хозяйстве и охоте", пользование частными землями на территории охотничьих угодий является платным. Но с подачи депутатов, которые имеют не последнее отношение к охотничьим хозяйствам, в документе появилась "скромная" поправка: плата за пользование землями будет взиматься с 1 января 2015 г.
Теперь группа народных депутатов Украины решила отстранить землевладельцев от процесса предоставления в пользование охотугодий, зарегистрировав в Верховной Раде законопроект №2264а с новой редакцией Закона "Об охотничьем хозяйстве и охоте".
Среди авторов законопроекта такие известные охотники, как Нестор Шуфрич, который, по слухам, имеет отношение к закарпатскому охотничьему хозяйству "Креминка", и Дмитрий Шенцев, которому приписывают влияние на харьковское охотничье хозяйство "Гай".
Текст документа менялся уже трижды, и какой вариант будет вынесен на голосование в Верховной Раде — неизвестно. Впрочем, главное новшество законопроекта №2264а остается неизменным во всех вариантах документа: в процессе предоставления в пользование охотничьих угодий согласования с собственниками и пользователями земельных участков, на которых организовывается охотничье хозяйство, вообще не понадобятся.
То есть получить землю будет намного проще — для этого достаточно договоренностей с местными властями и чиновниками из Госагентства лесных ресурсов.
Из последнего варианта законопроекта №2264а его авторы исключили также некоторые положения, которые могут появиться в окончательном варианте документа. К примеру, ранее предлагалось ввести норму о том, что минимальная площадь охотничьих угодий, которые предоставляются пользователю, должна составлять не менее 1 тыс. га (по действующему законодательству охотничье хозяйство должно иметь в своем распоряжении как минимум 3 тыс. га).
По сути, эта поправка даст возможность частным структурам брать наиболее лакомые участки, не "отягощенные" неперспективными для охоты землями. Заодно появится возможность задействовать в охотничьем бизнесе наделы, которые из-за небольших размеров не могли использоваться как угодья.
Также в одном из вариантов законопроекта значилось, что основным критерием выбора охотпользователей должна быть сумма инвестиций в развитие охотничьего фонда. Это означает, что для получения заветных гектаров необходимо подать заявку и выиграть в "конкурсе намерений", пообещав местным властям и чиновникам Госагентства лесных ресурсов как можно больше вложить в развитие угодий.
---------- Добавлено в 09:45 ---------- Предыдущее сообщение было размещено в 09:43 ----------
Очередной проект.№2264а
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/w...1?pf3511=47331
Главная > Законотворчество> Законопроекты> Поиск по реквизитам > Карточка законопроекта>
Проект Закона (доработанный) 03.09.2013
ПРОЕКТ доопрацьований
вноситься народними
депутатами України
Шуфричем Н.І.
Калєтніком І.Г.
Шенцевим Д.О.
Головко В.А.
Закон УкраЇни
«Про мисливське господарство та полювання»
____________________________
Цей Закон визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі мисливського господарства, збереження та раціонального використання, відтворення державного мисливського фонду, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, громадськими об’єднаннями і фізичними особами, які здійснюють діяльність у сфері мисливського господарства та полювання.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та їх визначення
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
біотехнічні заходи - комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин, підвищення продуктивності мисливських угідь;
біотехнічні споруди - споруди створені для поліпшення умов існування, відтворення, збільшення чисельності та охорони мисливських тварин;
відстрільна картка - це документ, який видається користувачами мисливських угідь або їх об’єднаннями на визначений ними термін і дає мисливцю право на проведення полювання на певний, добування якого не здійснюється відповідно до картки добування, вид мисливських тварин виключно в межах мисливських угідь користувачів або їх об’єднань, які видали такий документ;
відтворювальна ділянка - це частина мисливських угідь, що визначається користувачем мисливських угідь з метою забезпечення охорони та відтворення мисливських тварин і на території якої заборонено полювання;
вольєрне полювання – полювання на тварин в мисливських вольєрах, в яких тварини утримуються в напіввільних умовах;
документ на добування – картка добування, відстрільна картка, картка на селекційний відстріл, картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, картка на добування хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності, які дають право на добування (в тому числі відлов) мисливської тварини (тварин);
ловчі тварини – приручені хижі звірі та птахи, що використовуються мисливцями на полюванні;
користувачі мисливських угідь – суб’єкти господарювання, громадські об’єднання, яким надані в користування мисливські угіддя;
мисливський вольєр – відгороджена частина мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах та в стані неволі;
державний мисливський фонд - мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, та які перебувають у державній власності;
молодняк копитних мисливських тварин – молоді особини копитних мисливських тварин віком до одного року;
мисливець – фізична дієздатна особа, яка отримала в установленому порядку документи, що засвідчують право на полювання;
мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;
мисливське собаківництво - діяльність, пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід;
мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;
мисливські трофеї - відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкіри, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях;
мисливські угіддя – це території, на яких перебувають мисливські тварини та на які розповсюджується право ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
мисливські споруди – споруди, необхідні для ведення мисливського господарства та здійснення полювання: зупинкові пункти для мисливців, тренування мисливців, вишки для добування мисливських тварин, зберігання кормів, техніки тощо;
незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України;
норма відстрілу - встановлена кількість певних видів мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання;
полювання – вид спеціального використання тваринного світу шляхом здійснення діяльності людиною, спрямованої на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах в межах мисливських угідь;
продукція полювання - добуті шляхом полювання або набуті будь-яким іншим шляхом дикі тварини чи їх частини (м'ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;
регулювання чисельності диких тварин - вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин;
сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певні види мисливських тварин;
темний період доби - період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця;
трофейний лист – документ, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь, який засвідчує законність добування мисливського трофею та право власності на цей мисливський трофей;
упорядкування мисливських угідь - науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;
утримання мисливських тварин у напіввільних умовах - утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;
утримання мисливських тварин у неволі - утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд.
Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб, громадських об’єднань.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища.
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у комунальній власності, приватній власності юридичних та фізичних осіб, громадських об’єднань.
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом.
Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 4. Державне управління та регулювання у галузі мисливського господарства та полювання
Державне управління та регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.
Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання;
встановлення відповідно до цього Закону та інших актів законодавства порядку видачі документів на право добування та використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;
забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин;
організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання;
встановлення тарифів вартості послуг, які надаються мисливцям та іншим особам підприємствами, установами, організаціями державної форми власності;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:
прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих тварин;
визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вартості картки на добування мисливських тварин;
визначення за погодженням із центральним органом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, порядку видачі картки на добування мисливських тварин;
затвердження за погодженням із центральним органом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;
встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, ловчих тварин;
встановлення порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, затвердження відповідних навчальних програм з питань мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить:
підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;
організація роботи з упорядкування мисливських угідь;
видача в установленому порядку документів на добування мисливських тварин, що перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;
ведення державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування, здійснення їх переселення та організація роботи з їх штучного відтворення;
видача паспортів на собак мисливських порід, ловчих тварин;
видача посвідчень мисливця і щорічної контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання;
організація роботи з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснення контролю за виконанням цих договорів;
ведення державного кадастру мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі та у напіввільних умовах;
розроблення в межах своїх повноважень нормативно-правових актів та навчальних програм з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих тварин для полювання;
встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо використання державного мисливського фонду, а також прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим Законом;
розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин;
здійснення комплексу біотехнічних і інших заходів, направлених на охорону і відтворення мисливських тварин, збереження і покращення місць їх природного перебування у мисливських угіддях, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення користувачів права користування мисливськими угіддями;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить:
здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, визначених законами України.
Стаття 9. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання належить:
реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин;
організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;
розроблення республіканських програм, пов'язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин;
погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан об'єктів тваринного світу та якість мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 10. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;
встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання;
взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:
затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства;
вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 12. Повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання
До повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:
організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;
вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 13. Об’єднання у галузі мисливського господарства та полювання
З метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва фізичні та юридичні особи можуть добровільно об'єднуватись у громадські об’єднання, створювати спілки, асоціації тощо.
Утворення та порядок діяльності громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань у галузі мисливського господарства та полювання регулюється відповідно до законодавства.
Розділ IІІ. ПОЛЮВАННЯ
Стаття 14. Право на полювання
Право на полювання в межах визначених мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали від органу внутрішніх справ дозвіл на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з іншими знаряддями добування мисливських тварин, або з собаками мисливських порід чи ловчими тваринами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань собак мисливських порід);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Стаття 15. Здійснення полювання іноземцями
Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
Стаття 16. Документи на право полювання
Документами на право полювання для громадян України є:
посвідчення мисливця;
щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
документ на право добування;
відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
паспорт на собак мисливських порід, ловчих тварин у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти (надавати) їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання і охорону державного мисливського фонду.
Стаття 17. Способи полювання
Полювання може здійснюватися такими способами:
індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).
Полювання може здійснюватися з використанням:
вогнепальної мисливської зброї;
собак мисливських порід, ловчих тварин (за наявності паспортів на них);
сіток і пасток для відлову тварин живцем;
лука та арбалета виключно при здійсненні вольєрного полювання;
пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;
мисливських вишок;
пахучих неотруйних приманок.
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь дозволу на право користування відповідною зброєю, виданого органом внутрішніх справ.
Стаття 18. Ліміти та норми використання мисливських тварин
Полювання на копитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, які перебувають у стані природної волі, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Полювання на інших мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі, здійснюється відповідно до таких граничних норм відстрілу, які встановлюються на одного мисливця за день полювання:
норець великий – 2 голови;
качки (крім гоголя, черні білоокої, черні червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крехів (крохалів), нерозня) – 5 голів;
лиска – 6 голів;
курочка водяна – 4 голови;
пастушок – 3 голови;
кулики (крім кулика-сороки, баранця великого (дупеля), ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника) – 10 голів;
голуби (крім голуба-синяка) – 10 голів;
гуски (крім гуски малої (гуски білолобої малої), казарки червоноволої ) – 3 голови;
куріпка сіра – 3 голови;
фазан – 3 голови;
перепел – 15 голів;
кріль звичайний – 1 голова;
заєць-русак – 1 голова.
У разі необхідності обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, можуть змінювати на відповідній території на певний сезон полювання перелік мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі, полювання на яких здійснюється відповідно до граничних норм відстрілу, встановлених абзацем другим цієї статті Закону.
Перната дичина, вирощена на фермах «під постріл», не нормована.
Мисливство у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до їх режимів. У межах цих територій ліміти та норми використання мисливських тварин встановлюються лише у разі перевищення оптимальної чисельності мисливських тварин.
Стаття 19. Документи, які засвідчують право на добування мисливських тварин
Документи, які засвідчують право на добування мисливських тварин є:
картка добування;
відстрільна картка;
картка на селекційний відстріл;
картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи;
картка на добування хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності.
Добування мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі, з метою здійснення полювання відбувається за карткою добування, відстрільною карткою.
Картка добування діє протягом світового дня. Термін дії відстрільної картки визначається користувачем мисливських угідь в межах відповідного мисливського сезону.
За карткою добування здійснюється полювання на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля звичайного, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську.
За карткою на селекційний відстріл, карткою на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи та за карткою на добування хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності може здійснюватися відстріл та відлов будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності диких тварин.
Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця картки добування або відстрільної картки.
Картки добування та відстрільні картки видаються користувачами мисливських угідь мисливцям з урахуванням лімітів та норм добування мисливських тварин із зазначенням у них: відомостей про користувача мисливських угідь, прізвища та ініціалів мисливця, серії та номеру його посвідчення, строків полювання на кожний з видів (або групи видів) мисливських тварин, дозволених для добування, місця здійснення полювання.
Бланки карток добування видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства користувачам мисливських угідь. Форма бланку відстрільної картки затверджується користувачем мисливських угідь, який зобов’язаний вести облік видачі відстрільних карток мисливцям.
У разі проведення колективного (у тому числі облавного) полювання за однією карткою добування в журналі реєстрації користувача мисливського господарства повинні бути зазначені дані про всіх, без виключення, учасників такого полювання. При цьому в щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання кожного мисливця користувач мисливського угіддя зазначає: місце проведення полювання, дата полювання, вид дозволеної для добування мисливської тварини (тварин) та номер картки добування, за якою здійснюється полювання.
Відстрільна картка або картка добування, які видаються мисливцям, повиненні бути підписані посадовою особою користувача мисливських угідь і скріплені печаткою.
У разі здійснення полювання за сезонною відстрільною карткою мисливець повинен заздалегідь попереджувати користувача мисливських угідь про кожен факт, строк та місце здійснення полювання.
Безпосередньо після завершення полювання картку добування з відміткою про результати полювання, мисливець зобов′язаний повернути користувачу мисливських угідь для отримання від нього трофейного листа або для проставляння відмітки в щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання.
Стаття 20. Вартість документів на добування мисливських тварин
Картка добування та відстрільна картка видаються на платній основі.
Вартість картки добування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Вартість відстрільної картки визначається користувачами мисливських угідь.
Картка на селекційний відстріл, картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, картка на відстріл хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності видаються безоплатно.
Стаття 21. Строки полювання
Полювання може здійснюватися у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, нерзня, черні червонодзьобої, лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім дупеля, кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - з серпня по грудень включно;
на гуску сіру, білолобу велику, гуменника – з серпня по січень включно;
на куріпку сіру, фазана – з жовтня по грудень включно;
на перепела – з серпня по листопад включно;
на самця козулі - з травня по грудень включно;
на самців лані, оленів благородного та плямистого, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, включаючи молодняк козулі, здатний до самостійного існування - з серпня по січень включно;
на самок лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана - з вересня по грудень включно;
на бабака - з червня по вересень включно;
на борсука - з жовтня по листопад включно;
на білку, бобра, ондатру, куницю кам'яну, норку американську, єнотовидного собаку, лисицю, вовка, шакала - з жовтня по січень включно;
на кроля звичайного та зайця-русака - з листопада по січень включно.
Облавне полювання здійснюється у період з листопада по січень. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з органом виконавчої влади Автономної республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.
Строки, визначені цією статтею, не поширюються на вольєрне полювання.
Стаття 22. Заборони щодо здійснення полювання
З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється:
1) полювання без належного на те дозволу, а саме:
без документів, визначених статтею 16 цього Закону;
на заборонених для добування тварин;
на мисливських тварин, які не зазначені у документах на право добування мисливських тварин або понад встановлену в цих документах норму;
2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до їх режимів та на території яких чисельність мисливських тварин не перевищує оптимальну;
на відтворювальних ділянках (крім регулювання чисельності диких шкідливих тварин);
в межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в мисливських угіддях, не зазначених у документах на право полювання;
на відстані ближче ніж 300 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей, а у випадку полювання з нарізною вогнепальною зброєю – на відстані ближче ніж 500 метрів від зазначених об’єктів ;
3) полювання у заборонений час, а саме:
у не дозволені для полювання строки на відповідні види мисливських тварин;
у темний період доби, крім полювання у мисливських вольєрах.
4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:
клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям, капканів, а також сіток і пасток, не призначених для вилову тварин живцем без нанесення їм травм.
отрути чи отруйних або анестезуючих принад;
живих сліпих чи знівечених тварин як принад;
електричних пристроїв для знищення та глушіння тварин, крім полювання у мисливських вольєрах;
магнітофонів;
джерел штучного світла, пристроїв для освітлення мішеней, приладів нічного бачення, крім полювання у мисливських вольєрах, використання їх для технічного обслуговування мисливських угідь та регулювання чисельності диких тварин;
дзеркал та інших осліплюючих пристроїв;
вибухових речовин;
з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;
літальних апаратів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької або метальної (у тому числі лука та арбалета крім здійснення вольєрного полювання) зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
газу або диму;
заливання нір звірів;
із застосуванням свинцевого шроту на водно-болотних угіддях міжнародного значення;
а також:
на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
на пернату дичину, кроля звичайного та зайця-русака з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000);
на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш ніж 5,6 мм;
на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю, шротом;
полювання з собаками мисливських порід та ловчими тваринами без наявності на них паспортів;
полювання з мисливських вишок без дозволу користувача мисливських угідь;
5) транспортування або перенесення добутих мисливських тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у документі на право добування;
6) допускання собак мисливських порід у мисливські угіддя без нагляду;
7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського угіддя, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
8) збирання яєць птахів, самовільне привласнення знайдених в мисливських угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, знищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для тварин, посівів кормових рослин, мисливських споруд, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства;
Виявлені мисливські тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.
Розділ IV. ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ
Стаття 23. Ведення мисливського господарства
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь, які набули мисливські угіддя в користування та оформили відповідні документи у встановленому цим Законом порядку.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь, за місцем знаходження мисливських угідь на весь період надання користувачу мисливських угідь у користування.
Форма договору встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на територіях мисливських угідь необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству. В такому випадку розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються в договорі, що укладається між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на території яких знаходяться ці угіддя, але в будь-якому випадку розмір плати за користування не може перевищувати встановлені законодавством ставки орендної плати за відповідні земельні ділянки.
Плата за користування мисливськими угіддями, а також інші будь-які збори, крім тих, що визначені цим Законом, з користувачів мисливських угідь не стягуються.
Стаття 24. Порядок надання у користування мисливських угідь
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства та полювання надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк від 15 до 49 років.
Територія мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів суцільною площею (єдиним масивом), але не більше ніж 20 відсотків від загальних меж мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.
Переважне право на користування мисливськими угіддями мають користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
Стаття 25. Припинення права користування мисливськими угіддями
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором, укладеним між користувачем мисливських угідь та територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування мисливськими угіддями та добровільної відмови від користування, приймаються у судовому порядку.
Стаття 26. Охорона і відтворення мисливських тварин
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють відтворювальну ділянку не менш як 20 відсотків площі мисливських угідь, на яких полювання забороняється. Порядок виділення відтворювальної ділянки для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.
Стаття 27. Упорядкування мисливських угідь
Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.
Упорядкування мисливських угідь є обов’язковим і проводиться користувачем мисливських угідь один раз в п’ять років.
Порядок проведення впорядкування мисливських угідь визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Розроблені за результатами упорядкування мисливських угідь проекти організації та розвитку мисливського господарства погоджуються з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Проекти організації та розвитку мисливського господарства, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі та меж мисливських угідь.
Ответить с цитированием