Стаття 28. Єгерська служба
З метою охорони мисливських угідь користувачі мисливських угідь створюють штатну єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

Стаття 29. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь
Користувачі мисливських угідь та їх посадові особи, мають право:
користуватися мисливськими тваринами у межах мисливських угідь;
користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб в установленому порядку, а також доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаний із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують;
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини;
регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних для життя та здоров'я людей;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах відповідно до законодавства.
Користувачі мисливських угідь зобов'язані:
додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин;
здійснювати у встановленому порядку упорядкування мисливських угідь, виділяти відтворювальні ділянки на території мисливських угідь для охорони і відтворення мисливських тварин;
раціонально використовувати мисливських тварин, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики мисливських угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності мисливських тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями тварин;
мати обладнанні згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляних на полюванні копитних мисливських тварин та забезпечити проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи парнокопитних мисливських тварин, призначених для використання на харчові цілі;
здійснювати охорону мисливських тварин на території мисливських угідь, створювати штатну єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, усіх видів мисливських тварин місцевої фауни, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно виділяти кошти на їх охорону і відтворення;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони та відтворення тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення таких тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на мисливських тварин і середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, на території яких утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги;
У разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання мисливських тварин в мисливських угіддях цього користувача строком до двох років.
Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями.


Стаття 30. Права і обов'язки мисливцівМисливці мають право:
здійснювати полювання на підставі отриманих в установленому порядку документів на право полювання;
на отримання від користувачів мисливських угідь документів, що підтверджують законність придбання ними продукції полювання, здобутої на підставі документів, виданих цими користувачами;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або придбаними іншим способом в порядку визначеним цим Законом, а також доходами від їх реалізації;
Мисливці зобов'язані:
до початку проведення полювання ознайомитися з порядком поводження із зброєю та проведенням полювання;
дотримуватися вимог чинного законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, охорони і використання тваринного світу, встановлених правил, норм і строків добування мисливських тварин, а також правил пожежної безпеки і поводження зі зброєю;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробленні і переробці продукції полювання;
при завантаженні, транспортуванні, переробці, реалізації мисливських тварин чи їх частин або продукції, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, або при транспортуванні знарядь добування мисливських тварин, мати при собі документи, що підтверджують законність їх придбання;

при знаходженні в мисливських угіддях, у тому числі на лісових або польових дорогах, або на дорогах загального користування з будь-якою стрілецькою зброєю або з іншими знаряддями добування мисливських тварин, чи з собаками мисливських порід або ловчими тваринами, або з продукцією полювання, а також при транспортуванні, переробці, реалізації мисливських тварин чи їх частин або продукції, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, на вимогу осіб, що здійснюють контроль в сфері охорони і використання тваринного світу, надавати для перевірки документи на право полювання, стрілецьку зброю, інші знаряддя добування мисливських тварин, продукцію полювання для здійснення перевірки, а також надавати можливість проведення огляду транспортних засобів;
Мисливці можуть мати й інші передбачені законодавством права і обов'язки щодо здійснення полювання і використання мисливських тварин.
Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь
Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.
Припинення права використання мисливських тварин або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.
У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування мисливських тварин, а також повна вартість робіт з покращення якості цих угідь в межах заходів, визначених при упорядкуванні мисливських угідь. Порядок відшкодування зазначених витрат користувачу цих угідь визначається в судовому порядку.
Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень або в судовому порядку.
У разі закінчення строку користування мисливськими угіддями всі майнові питання, що виникають, користувач мисливських угідь вирішує згідно встановленого законодавством порядку та умов договору, укладеного таким користувачем мисливських угідь із територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, за карткою на селекційний відстріл, карткою на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, які видаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.
Селекційний відстріл та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи на територіях об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до їх режимів та законодавства.
Селекційний відстріл мисливських тварин повинен проводитися лише індивідуальним способом.
Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються відповідно до лімітів їх добування (в разі їх встановлення відповідно до вимог законодавства) та здійснюється з дотриманням правил полювання, встановлених цим Законом.
Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння - у межах ліміту наступного мисливського сезону.


Стаття 33. Регулювання чисельності, відстріл та відлов диких тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебуванняДо диких тварин, на яких поширюється дія цієї статті, відносяться: лисиці, єнотовидні собаки, шакали, бродячі собаки і коти, сірі ворони, сороки, граки та баклани великі (крім території Автономної Республіки Крим).

Відстріл диких тварин мисливці можуть здійснювати під час полювання на інші види мисливських тварин.Відстріл та відлов диких тварин не в сезон полювання або в заборонених для полювання місцях здійснюються мисливцями за карткою на добування хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності, виданих територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за письмовою заявою користувача мисливських угідь.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати мисливців, які здійснюють регулювання чисельності, відстріл та відлов диких тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати для них відповідні винагороди (пільги).

Добування лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, шакалів, сірих ворон, сорок та бакланів великих можуть здійснювати працівники, уповноважені забезпечувати охорону мисливських угідь, без спеціального на це дозволу протягом року. Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць здійснюються протягом року за дозволами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому ним порядку.

Стаття 34. Поводження з собаками мисливських порід, іншими ловчими тваринами в мисливських угіддях

Під час сезону полювання допуск собак мисливських порід, ловчих тварин в мисливські угіддя здійснюється за дозволом користувача цих мисливських угідь. Натаскування, наганяння, муштрування, польові випробування і змагання мисливських собак, інших ловчих тварин проводяться на спеціальних ділянках мисливських угідь, виділених користувачем для цієї мети, у строки, що встановлюються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Використання зброї під час проведення натаскування, наганяння, муштрування, польових випробувань і змагань мисливських собак дозволяється лише в строки, дозволені для полювання і за умови наявності у мисливця документів, передбачених статтею 16 цього закону.
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки, що не мають на собі ошийників, ланцюгів, тощо можуть бути відстріляні.
Відловлені породисті собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила. Власники цих собак зобов'язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак.
Власники собак мисливських порід, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.

На собак мисливських порід, інших ловчих тварин, які використовуються для польових випробувань або при здійсненні полювання, власник повинен мати паспорт або інший документ, що засвідчує право володіння цими тваринами.Полювання може здійснюватися з собакою мисливської породи, що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспорта на такого собаку.
Організація обліку племінних собак мисливських порід, ведення єдиної системи накопичення інформації з племінної справи (ведення єдиних племінних книг, видача на їх підставі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин) здійснюються громадськими об’єднаннями, уставними документами яких передбачено ведення мисливського собаківництва.
На ловчих тварин паспорти видаються лише на підставі оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують законність набуття цих тварин, та наявності ветеринарного паспорта на цих тварин.

Стаття 35. Вольєрне полювання
Вольєрне полювання може проводитися лише у мисливських вольєрах та в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Під час здійснення полювання у мисливському вольєрі мисливці повинні дотримуватися вимог законодавства про захист тварин від жорстокого поводження.
Мисливські вольєри для полювання встановлюються в межах мисливських угідь.
Користувач мисливських угідь повинен забезпечувати безперешкодний доступ на територію мисливського вольєру осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до цього Закону.
Утримання, розведення та використання мисливських тварин в мисливських вольєрах може здійснюватися у наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних цілях та для інших потреб мисливського господарства.
Використання мисливських тварин, що утримуються у мисливському вольєрі, здійснюється протягом року за рішенням користувача мисливських угідь. У рішенні користувача мисливських угідь про використання мисливських тварин, що утримуються в мисливському вольєрі, вказуються їх види, кількість, терміни, способи та умови їх використання, особи, відповідальні за організацію використання мисливських тварин, порядок використання продукції полювання, інші умови використання мисливських тварин, в тому числі порядок оплати за організацію полювання та продукцію полювання.

Стаття 36. Використання продукції полювання та мисливських трофеїв
Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних мисливських тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних мисливських тварин, добутих у процесі полювання, зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі мисливські тварини, а також відловлені хворі чи травмовані живі мисливські тварини підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції.
Користувач мисливських угідь з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.
Мисливські трофеї підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу добування мисливських тварин, оцінки трофейної якості, номера картки добування, за якою вони добуті.
Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
На вимогу мисливця, на підставі поверненого їм документу на добування мисливських тварин з відміткою про результат полювання, користувач мисливських угідь зобов'язаний видати мисливцю трофейний лист.

Стаття 37. Надходження коштів від ведення мисливського господарства
Кошти від реалізації мисливцям карток добування та відстрільних карток на добування мисливських тварин, продукції полювання, мисливських трофеїв, надання послуг, інші надходження у сфері мисливського господарства та полювання зараховуються на рахунки користувачів мисливських угідь.
Користувачі мисливських угідь одержують від територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, бланки карток добування за плату, розмір якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Розмір плати за отримання бланків картки добування в будь-якому випадку не повинна перевищувати собівартість виготовлення та витрат на реалізацію бланку картки добування.
Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь бланків карток добування зараховуються на рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і використовуються на охорону та відтворення державного мисливського фонду.

Розділ V. КОНТРОЛЬ У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 38. Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими державними адміністраціями, іншими органами державної влади відповідно до законодавства.

Стаття 39. Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими інспекторами.
Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до закону.
Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються
положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
лісового та мисливського господарства, відповідно до закону.

Стаття 40. Права осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та його територіальних органів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та його територіальних органів мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та документи на добування, використання мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добуту продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
9) визначати розмір збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про мисливське господарство та полювання, за затвердженими таксами та методиками;
10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;
11) анулювати видані ними дозволи на полювання та документи на добування;
12) викликати представників суб'єктів господарювання, громадських об’єднань і фізичних осіб для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;
13) перевіряти й безоплатно одержувати від суб'єктів господарювання, громадських об’єднань і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства та здійснення полювання, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
16) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби;
17) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ.
Права, визначені в пунктах 2-6, 8-12, 15-17 абзацу другого цієї статті, поширюються також на штатних єгерів і на посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь), а також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів в межах підвідомчих їм територій.
Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 абзацу другого цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів.
Посадові особи, визначені в цій статті, під час проведення перевірок та рейдів, пов'язаних з охороною мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях, незалежно від строків полювання, зі зброєю (відомчою чи власною) за наявності у них документів на зброю, службового посвідчення або посвідчення громадського інспектора, письмового розпорядження (наказу) на проведення перевірки або рейду.

Стаття 41. Правовий та соціальний захист осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Особи, уповноважені здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі на суму десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням особою посадових обов'язків, - на суму від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, залежно від ступеня втрати працездатності.
У разі загибелі особи, уповноваженій здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону, у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, сім'ї загиблої особи або її утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблої особи за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі нанесення особі, уповноваженій здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону, тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.
У разі нанесення особі, уповноваженій здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону, тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Шкода, заподіяна майну особи, уповноваженій здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону, або членам її сім’ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Річна заробітна плата працівника, уповноваженого здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до статті 40 цього Закону, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримав він за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я такого працівника.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та його територіальних органів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та його територіальні органи, посадові особи та штатні єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.

Стаття 42. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ.
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних мисливських тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.
З метою стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, їм виплачується винагорода за рахунок коштів, отриманих від сплати штрафів за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, а також за рахунок коштів, отриманих від відшкодування збитків, нанесених в результаті порушення цього Закону. Загальна сума виплат, які спрямовуються на ці цілі, не повинна перевищувати 50 відсотків від суми сплачених штрафів і 20 відсотків від суми відшкодованих збитків.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ

Стаття 43. Відповідальність за порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у сферіі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх якісних властивостей;
нецільове використання мисливських угідь;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування диких тварин;
порушенні правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, зберіганні, збуті та використанні заборонених знарядь добування тварин;
придбанні, реалізації, перевезенні, зберіганні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без підтвердження законності їх набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин (у тому числі з немисливськими тваринами);
неподанні в установленому порядку або приховуванні, перекручуванні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування та умов відтворення;
знищення або пошкодження біотехнічних споруд та інших об’єктів в межах мисливських угідь, що використовуються для ведення мисливського господарства та полювання;
порушенні порядку транспортування, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин, продукції полювання, мисливських трофеїв;
порушенні прав користувачів мисливських угідь;
порушенні правил техніки безпеки при веденні мисливського господарства та здійсненні полювання, правил поводження зі зброєю при здійсненні полювання;
перешкоджанні здійсненню контролю в сфері мисливського господарства та полювання, здійсненні охорони диких тварин, середовища їх перебування та мисливських угідь;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини, виготовлена з них продукція, а також засоби і знаряддя правопорушень підлягають вилученню. Питання щодо наступного використання чи знищення вищезазначеного вирішується уповноваженими органами державної влади в установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Стаття 44. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється винними особами добровільно або за рішенням суду за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в сфері мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):
лось: м'ясо - 195 кілограмів, шкура - 35 кілограмів;
олень благородний: м'ясо - 120 кілограмів, шкура - 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо - 75 кілограмів, шкура - 15 кілограмів;
кабан: м'ясо - 90 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;
лань: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо - 25 кілограмів, шкура - 3 кілограми;
бобер, борсук: м'ясо - 10 кілограмів;
заєць-русак, бабак: м'ясо - 5 кілограм;
лебідь: м'ясо - 5 кілограмів;
гуси: м'ясо - 3 кілограми;
фазан, кріль звичайний: м'ясо - 2 кілограми;
качки, лиска: м'ясо - 1 кілограм;
інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,5 кілограма.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері ведення мисливського господарства та полювання, та вартість незаконно добутої продукції полювання (у разі неможливості вилучення у порушника такої продукції), зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки і шкода та на території мисливського угіддя якого було здійснено правопорушення.

Розділ VII. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 45. Застосування міжнародних договорів
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про мисливське господарство та полювання" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132; 2002, № 29, ст.198; 2003, № 30, ст.247; 2004, № 7, ст.58; 2004, № 32, ст.391; 2010, № 10, ст.108; Офіційний вісник України, 2012 р., № 95, ст. 36).
3. Внести зміни до Закону України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст.97):
1) абзац десятий частини першої статті 13 викласти в наступній редакції: «визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вартості картки на добування мисливських тварин, інших документів на право добування об'єктів тваринного світу»;
2) у статті 21:
назву та частину першу викласти в наступній редакції:
«Стаття 21.Полювання

Полюванням вважається вид спеціального використання тваринного світу шляхом здійснення діяльності людиною, спрямованої на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах в межах мисливських угідь.»; у частині другій слова "спеціально визначені для цього" виключити;
у частині третій слова "спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь" замінити словами "суб’єкти господарювання, громадські об’єднання, яким надані в користування мисливські угіддя";
3) у статті 22 після слів «громадяни України,» вставити слово «іноземці,»;
4) у статті 23:
абзац третій частини першої викласти в наступній редакції: «документ на добування – картка добування, відстрільна картка, картка на селекційний відстріл, картка на діагностичний відстріл для ветеринарно-санітарної експертизи, картка на добування хижих та шкідливих тварин для регулювання їх чисельності, які дають право на добування (в тому числі відлов) мисливської тварини (тварин)»;
у абзаці пятому частини першої слова «звірів і птахів» замінити на «тварин»;
у частині другій замість слов «пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання» вставити слова «пред'являти (надавати) їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання і охорону державного мисливського фонду.».

4. Внести до статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 p, додаток до № 51, ст.1122 із наступними змінами) такі зміни:
у частині першій після слова «собак» додати слова «мисливських порід»; після слів «цього факту в» додати слово «щорічній»; слова «дозволі на їх добування» замінити на «документі на право добування»; слово "шести" замінити словом "ста"; слово "шістдесяти" замінити словом "п’ятисот"; слово "тридцяти" замінити словом "двохсот"; слово "дев’яноста" замінити словом "п’ятисот";
у частині другій слово "шістдесяти" замінити словом "п’ятисот"; слово "ста двадцяти" замінити словом "тисячі"; слово "дев’яноста" замінити словом "п’ятисот"; слова "ста п’ятидесяти" замінити словами "тисячі п’ятисот".

5. Викласти зміни в Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України від 19 травня 2011 року "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 47, ст.532) (3392-17), виклавши пункт 38 в наступній редакції:
«
-----------------------------------------------------------------------------------------------
| | Назва документа дозвільного | Законодавчий акт України |
| | характеру | |
|-----------------------------------------------------------------------------------------------|
|38.| Картка добування |Закон України «Про мисливське |
| | |господарство та полювання» |»

6. У частині першій статті 20 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст.230 із наступними змінами) слово «дозволу» замінити словом «документу»;

7. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити в межах своїх повноважень видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Голова Верховної Ради
України В. РИБАК